100 днів війни
Як один страшний день і як усе життя одразу. 100 днів тому Україна прокинулась о 5-й ранку від звуків, які не забуде ніколи. Розплющивши очі й побачивши пропущені виклики, ми одразу все зрозуміли. Монстри таки пішли війною. Монстри прийшли нас убивати.
Все інше одразу стало неважливим: минулі чвари, особисті плани чи якісь матеріальні речі. На підсвідомому рівні кожен із нас зрозумів, що треба робити. Брати на себе відповідальність. Брати й робити.
Уся країна перетворилася на єдиний логістичний організм і військову машину. Військовий, дипломатичний, волонтерський, інформаційний, медичний, комунальний, залізничний фронти – усі взяли на себе відповідальність. Не тому, що наказ. А тому, що в Україні просто не могло бути інакше.
100 днів тому нам давали 72 години, висловлювали співчуття й пропонували прийняти «нову реальність». Тоді думки про відключення Росії від SWIFT, нафтове ембарго чи постачання зброї викликали в деяких партнерів лише сміх. Посміялися? Зрозуміли нарешті, що таке Україна? Сьогодні партнери прямо кажуть: «Ми не дозволимо Путіну перемогти нізащо»…
Також ми повірили в себе. 100 днів тому дика російська країна-концтабір, сп'яніла від власної людожерської пропаганди, оголосила війну демократичному світу, а чобіт російського варвара ступив на українську землю. Якби треба було дати характеристику цьому періоду, це був би час прощання з ілюзіями та з'ясування, хто є хто.
Російська армія знищила міф, у який вкладала мільярди грошей впродовж десятиліть. Вона показала: немає жодної «другої армії світу» – цей міф залишився в Бучі. А є армія катів, ґвалтівників та мародерів, яка вбиває мирних мешканців, щоб вивезти додому пральну машину чи спідню білизну.
Українці показали: немає «братських народів», «спільної культури», і справа не в «політиках, які воюють». Просто між нами – цивілізаційна прірва. Українці показали: тут ніколи не буде «русского мира» – він остаточно похований під руїнами Маріуполя, а з ним – і «спільний культурний простір».
Але разом із сепарацією (від російсько-радянської спадщини) відбулася й ініціація – зникнення комплексу меншовартості та народження суб'єктності. Суб'єктності не тільки міжнародної (коли Лавров жаліється не на «зовнішнє управління», а на те, що Київ «вимагає від партнерів зброю»), а й ментальної.
Ми більше не шукаємо відповіді на питання про свою ідентичності у сусідів, дивлячись або на Європу, або на Росію. Ми знаємо, що ми – частина європейської демократичної родини та носії цінностей вільного світу. Але ми знаємо й те, що ми – українці. І ми лідери.
Ми більше не мріємо про еміграцію та щасливе життя «там». Ми знаємо, що краще «тут» – не тільки морально, а й на рівні сервісу та комфорту, а наш паспорт — найкрасивіший.
Нам більше не цікава «чиясь мрія», бо народилася своя: Українська мрія. Вільна, незалежна, сильна, демократична, квітуча, заможна Україна – символ хоробрості, мужності й центр сили у європейському регіоні.
Так. Її ще треба відстояти.
Так, ворог ще не подоланий.
І так, тепер ми (суспільство) точно знаємо, за що воюємо та за що віддавали життя наші предки.
Як один страшний день і як усе життя одразу. 100 днів тому Україна прокинулась о 5-й ранку від звуків, які не забуде ніколи. Розплющивши очі й побачивши пропущені виклики, ми одразу все зрозуміли. Монстри таки пішли війною. Монстри прийшли нас убивати.
Все інше одразу стало неважливим: минулі чвари, особисті плани чи якісь матеріальні речі. На підсвідомому рівні кожен із нас зрозумів, що треба робити. Брати на себе відповідальність. Брати й робити.
Уся країна перетворилася на єдиний логістичний організм і військову машину. Військовий, дипломатичний, волонтерський, інформаційний, медичний, комунальний, залізничний фронти – усі взяли на себе відповідальність. Не тому, що наказ. А тому, що в Україні просто не могло бути інакше.
100 днів тому нам давали 72 години, висловлювали співчуття й пропонували прийняти «нову реальність». Тоді думки про відключення Росії від SWIFT, нафтове ембарго чи постачання зброї викликали в деяких партнерів лише сміх. Посміялися? Зрозуміли нарешті, що таке Україна? Сьогодні партнери прямо кажуть: «Ми не дозволимо Путіну перемогти нізащо»…
Також ми повірили в себе. 100 днів тому дика російська країна-концтабір, сп'яніла від власної людожерської пропаганди, оголосила війну демократичному світу, а чобіт російського варвара ступив на українську землю. Якби треба було дати характеристику цьому періоду, це був би час прощання з ілюзіями та з'ясування, хто є хто.
Російська армія знищила міф, у який вкладала мільярди грошей впродовж десятиліть. Вона показала: немає жодної «другої армії світу» – цей міф залишився в Бучі. А є армія катів, ґвалтівників та мародерів, яка вбиває мирних мешканців, щоб вивезти додому пральну машину чи спідню білизну.
Українці показали: немає «братських народів», «спільної культури», і справа не в «політиках, які воюють». Просто між нами – цивілізаційна прірва. Українці показали: тут ніколи не буде «русского мира» – він остаточно похований під руїнами Маріуполя, а з ним – і «спільний культурний простір».
Але разом із сепарацією (від російсько-радянської спадщини) відбулася й ініціація – зникнення комплексу меншовартості та народження суб'єктності. Суб'єктності не тільки міжнародної (коли Лавров жаліється не на «зовнішнє управління», а на те, що Київ «вимагає від партнерів зброю»), а й ментальної.
Ми більше не шукаємо відповіді на питання про свою ідентичності у сусідів, дивлячись або на Європу, або на Росію. Ми знаємо, що ми – частина європейської демократичної родини та носії цінностей вільного світу. Але ми знаємо й те, що ми – українці. І ми лідери.
Ми більше не мріємо про еміграцію та щасливе життя «там». Ми знаємо, що краще «тут» – не тільки морально, а й на рівні сервісу та комфорту, а наш паспорт — найкрасивіший.
Нам більше не цікава «чиясь мрія», бо народилася своя: Українська мрія. Вільна, незалежна, сильна, демократична, квітуча, заможна Україна – символ хоробрості, мужності й центр сили у європейському регіоні.
Так. Її ще треба відстояти.
Так, ворог ще не подоланий.
І так, тепер ми (суспільство) точно знаємо, за що воюємо та за що віддавали життя наші предки.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Я правильно розумію позицію!? Пріоритет життя громадян ворожої держави і спроба налагодження нашої репутації в їх очах, превалює над безпекою Наших громадян? Подача жахлива.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Будни российского спортивного телевидения
❗️Евросоюз начал работу над седьмым пакетом санкций в отношении РФ, заявил замглавы МИД Польши Павел Яблонский в интервью РАР. По его словам, новые ограничения коснутся российского газа и расширения списка банков, которые отключат от SWIFT.
В списке потенциальных банков, которым могут отключить SWIFT, Яблонский упомянул "Газпромбанк", через который организована российская схема оплаты газа.
В списке потенциальных банков, которым могут отключить SWIFT, Яблонский упомянул "Газпромбанк", через который организована российская схема оплаты газа.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Снято в "две оси" с рук (!) и без "пушки" или даже "минигана" и "петлички". баланс белого вообще никак. звук писали с "ложки" на столе 🤦♂️🤦♂️
т.е. не разрешили пронести проф оборудование, штатив, свет, звук. А сняли на какой-то "колхоз".
Видимо ФСО не пропустило.
т.е. не разрешили пронести проф оборудование, штатив, свет, звук. А сняли на какой-то "колхоз".
Видимо ФСО не пропустило.
Вчера в интервью газете La Depeche президент Франции Эммануэль Макрон призвал западные страны не унижать Россию: «Мы не должны унижать Россию, чтобы в день прекращения боевых действий найти выход дипломатическим путём. Я убеждён, роль Франции заключается в том, чтобы быть державой-посредником».
Сегодня глава МИД Украины Дмитрий Кулеба написал в своём Твиттере: «Призывы не унижать Россию могут только унизить Францию и любую другую страну, которая будет призывать к этому. Потому что Россия сама себя унижает. Нам всем лучше сосредоточиться на том, как поставить Россию на место. Это принесёт мир и спасёт жизни людей.»
Сегодня глава МИД Украины Дмитрий Кулеба написал в своём Твиттере: «Призывы не унижать Россию могут только унизить Францию и любую другую страну, которая будет призывать к этому. Потому что Россия сама себя унижает. Нам всем лучше сосредоточиться на том, как поставить Россию на место. Это принесёт мир и спасёт жизни людей.»
Знайдено цілу колекцію шевронів із підбитого танку на Луганщині.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Це Донецьк.
Оркі обстрілюють самі себе.
Наконец Бомбас узнал за 8 лет , как бомбят «ихтамнет»! Петушилин, будь гуманней, мужики могут и другим способом пойти в военкомат
#кросівоє
Оркі обстрілюють самі себе.
Наконец Бомбас узнал за 8 лет , как бомбят «ихтамнет»! Петушилин, будь гуманней, мужики могут и другим способом пойти в военкомат
#кросівоє
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вот эти вот все понты 👇🏻, похожи на обсуждения малолетних дурачков- тинейджеров на лавочке, где они, не имея возможности провести время с подружками, хвастаются друг другу сколько раз они могут за одну ночь.
Средняя цифра по палате варьирует от 15 до 20 палок. Но мы же видим, что об этих своих мнимых «рекордах» дурачки осмеливаются рассказывать исключительно другим дурачкам.
Какой там удар по Штатам или НАТО, бог с вами !🤣😂🤣
Обыкновенные придворные паяцы-импотенты рашистской недоимперии.
Средняя цифра по палате варьирует от 15 до 20 палок. Но мы же видим, что об этих своих мнимых «рекордах» дурачки осмеливаются рассказывать исключительно другим дурачкам.
Какой там удар по Штатам или НАТО, бог с вами !🤣😂🤣
Обыкновенные придворные паяцы-импотенты рашистской недоимперии.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
⚡Міський голова Броварів також повідомляє про обстріли:
"Близько 6 ранку ворог здійснив обстріл територій в безпосередній близькості до нашої громади. Станом на зараз інформації щодо руйнувань у Броварській громаді немає"
#Бровари🇺🇦
"Близько 6 ранку ворог здійснив обстріл територій в безпосередній близькості до нашої громади. Станом на зараз інформації щодо руйнувань у Броварській громаді немає"
#Бровари🇺🇦
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Видео пролёта ракеты над Киевом….
🥀Почему Шольц так странно себя ведет? Вроде у него есть полная поддержка бундестага, огромное сочувствие и солидарность с Украиной немецкого народа, пресса настаивает на массированных поставках тяжелого вооружения украинской армии. То есть у него полный карт-бланш. А он тянет резину. Его объяснения уже ничего кроме смеха не вызывают. И вообще (особенно из Украины) ситуация выглядит дико.
Но здесь, в Германии, пресса, в целом уже объяснила, почему он так странно и самоубийственно себя ведет. Два года назад в Германии был большой скандал: обанкротилась финансовая компания Wireсard: оказалось, что она долгое время подделывала свои финансовые отчеты и в конце концов нарисовала у себя в балансе несуществующие в реальности 1,9 млрд. евро.
Это был грандиозный скандал, потому что долгое время считалось, что Wireсard большая и динамичная компания с блестящим менеджментом и хорошими перспективами. Она входила в ТОП-30 Германии и была одной из компаний, формирующих фондовый индекс DAX. Меркель лоббировала ее в переговорах с китайцами и активно продвигала ее на китайском рынке и т.д.
Аудиторы (Ernst&Young) несколько лет "не замечали" никаких проблем. Но самое главное - их не замечал финансовый регулятор BaFin. И только после того, как уже Financial Times подняла крик, BaFin зашевелился и нанял независимого аудитора (KPMG), который и обнаружил эту огромную дыру в балансе.
Так вот, BaFin находится в прямом подчинении Министерства финансов. А министром финансов в том время был Олаф Шольц. И, разумеется, на слушаниях в бундестаге по поводу этого скандала, его допросили. Он, конечно, ничего внятного в свое оправдание сказать не смог. Блеял что-то типа "мы исправимся", "нам надо обратить серьезное внимание", "я понимаю вашу озабоченность" и т.д. В прессе ходили упорные слухи, что Шольц был подозрительно снисходителен к Wireсard, но потом скандал утих, началась история в пандемией, потом выборы в бундестаг, так это дело и заглохло.
Но! Тут есть один важный нюанс: один из топ-менеджеров Wireсard, некий Ян Марсалек, оказался российским шпионом (ГРУ) и в разгар скандала сбежал через Беларусь в рф, прихватив с собой практически весь архив Wireсard.
А там, в этом архиве, вся конфидециальная информация по всякого рода "чувствительным" выплатам. Остается лишь догадываться, что кроется в этом ящике Пандоры.
Так вот теперь немецкая пресса выдвигает версию, что "странное" поведение Шольца объясняется тем, что Марсалек (а значит - Кремль) держит этот архив при себе. И что его бездействие в деле Wireсard, в бытность его министром финансов, было небескорыстным. И что теперь путин держит его за яйца.
Это пока лишь версия. Но скандал снова набирает обороты. Пресса кипит. И уже некоторые парламентарии требуют опять начать слушания в бундестаге и вызвать на них Олафа Шольца.
Все это наслаивается еще на то обстоятельство, что Шольц был правящим бургомистром Гамбурга, а Гамбург - побратим Санкт-Петербурга. И он много раз туда ездил. А еще он был Генсеком СДПГ тогда, когда Шредер (СДПГ) был канцлером Германии…
У Шольца в этой ситуации нет выхода: либо он начнет массированные поставки оружия в Украину, либо…
Но здесь, в Германии, пресса, в целом уже объяснила, почему он так странно и самоубийственно себя ведет. Два года назад в Германии был большой скандал: обанкротилась финансовая компания Wireсard: оказалось, что она долгое время подделывала свои финансовые отчеты и в конце концов нарисовала у себя в балансе несуществующие в реальности 1,9 млрд. евро.
Это был грандиозный скандал, потому что долгое время считалось, что Wireсard большая и динамичная компания с блестящим менеджментом и хорошими перспективами. Она входила в ТОП-30 Германии и была одной из компаний, формирующих фондовый индекс DAX. Меркель лоббировала ее в переговорах с китайцами и активно продвигала ее на китайском рынке и т.д.
Аудиторы (Ernst&Young) несколько лет "не замечали" никаких проблем. Но самое главное - их не замечал финансовый регулятор BaFin. И только после того, как уже Financial Times подняла крик, BaFin зашевелился и нанял независимого аудитора (KPMG), который и обнаружил эту огромную дыру в балансе.
Так вот, BaFin находится в прямом подчинении Министерства финансов. А министром финансов в том время был Олаф Шольц. И, разумеется, на слушаниях в бундестаге по поводу этого скандала, его допросили. Он, конечно, ничего внятного в свое оправдание сказать не смог. Блеял что-то типа "мы исправимся", "нам надо обратить серьезное внимание", "я понимаю вашу озабоченность" и т.д. В прессе ходили упорные слухи, что Шольц был подозрительно снисходителен к Wireсard, но потом скандал утих, началась история в пандемией, потом выборы в бундестаг, так это дело и заглохло.
Но! Тут есть один важный нюанс: один из топ-менеджеров Wireсard, некий Ян Марсалек, оказался российским шпионом (ГРУ) и в разгар скандала сбежал через Беларусь в рф, прихватив с собой практически весь архив Wireсard.
А там, в этом архиве, вся конфидециальная информация по всякого рода "чувствительным" выплатам. Остается лишь догадываться, что кроется в этом ящике Пандоры.
Так вот теперь немецкая пресса выдвигает версию, что "странное" поведение Шольца объясняется тем, что Марсалек (а значит - Кремль) держит этот архив при себе. И что его бездействие в деле Wireсard, в бытность его министром финансов, было небескорыстным. И что теперь путин держит его за яйца.
Это пока лишь версия. Но скандал снова набирает обороты. Пресса кипит. И уже некоторые парламентарии требуют опять начать слушания в бундестаге и вызвать на них Олафа Шольца.
Все это наслаивается еще на то обстоятельство, что Шольц был правящим бургомистром Гамбурга, а Гамбург - побратим Санкт-Петербурга. И он много раз туда ездил. А еще он был Генсеком СДПГ тогда, когда Шредер (СДПГ) был канцлером Германии…
У Шольца в этой ситуации нет выхода: либо он начнет массированные поставки оружия в Украину, либо…
Пишучи та розганяючи якусь хуйню що якась безумначиякїїтам. керує якимось діями військових на фронті, ви тупо принижуєте командування ЗСУ. Тупо нищите довіру до ЗСУ. Ви носите дезу, по суті ІПСО, що хтось з цивільних без освіти, знань, досвіду та розуму, керує ЗСУ на війні в інтенсивній фазі оборони. Ви це навмисне робите? Що наступне? патріотів зливають в казани? Всігенералипіараси?
Командування військами зараз це високопрофесійні, навчанні та досвідчені люди які обрали собі професію - бути військовими і керувати військовими. З розумінням професії, війни та усією відповідальністю. А депутати, яких вибирають, то примари та маячня на короткий строк.
Багато хто з депутатів може й хотів би покерувати. Багато хто робить вигляд що керує. Багато хто плутається під ногами у військових та заважає. Але ніхто з них не приймає рішень. Бо рішення то відповідальність. А відповідальність, вона чітко прописана в військовій вертикалі. А там нема місьця депутатам. Хоч безумним, хоч вумним.
Час авантюристів пройшов. І надіюсь що суспільство це розуміє. Зараз війна за виживання держави. За виживання кожного з нас. Якщо довіряєте ЗСУ, то стуліть пельки, та не розносьте відверту маячню. Не заважайте людям захищати ваші домівки та ваше життя.
Командування військами зараз це високопрофесійні, навчанні та досвідчені люди які обрали собі професію - бути військовими і керувати військовими. З розумінням професії, війни та усією відповідальністю. А депутати, яких вибирають, то примари та маячня на короткий строк.
Багато хто з депутатів може й хотів би покерувати. Багато хто робить вигляд що керує. Багато хто плутається під ногами у військових та заважає. Але ніхто з них не приймає рішень. Бо рішення то відповідальність. А відповідальність, вона чітко прописана в військовій вертикалі. А там нема місьця депутатам. Хоч безумним, хоч вумним.
Час авантюристів пройшов. І надіюсь що суспільство це розуміє. Зараз війна за виживання держави. За виживання кожного з нас. Якщо довіряєте ЗСУ, то стуліть пельки, та не розносьте відверту маячню. Не заважайте людям захищати ваші домівки та ваше життя.